Если тебе в спину воткнули нож - это значит, что ты впереди!

Чесно кажучи, прочитала твій запис ще зранку сьогодні......і ходила весь день думала - чи зможе?
Чи зможе він зізнатись?
Чи зможеш ти безапеляційно звинувачувати?
Чи зможеш пробачити?
Чи вартий він твого пробачення?
І чи, взагалі, варто перетравлювати в собі,карати, мститись (навіть зовсім трішечки)....
Іноді хочеться зірватись, встати,піти, набити в морду, плюнути і сказати - ти гад.
Але потім себе стримуєш, зупиняєшся і кажеш - ні,я вище цього.......йому це все одно не минеться.....В природі все так - бумеранг - все одно до нас повертається те,що ми робимо іншим...тільки в кільканадцять разів більше.....
Тож, можливо, все таки тримати свою гордість вище всього цього - "Ах,ти,падлєц!Ти мнє жізнь іспортіл...."
І на останок все таке, питаннячко - то ти врізала йому по морді?))))

ох! прошло всё в два этапа, сперва скандал - да! он меня довёл и по морде я ему съездила)
зато после этого мозг его встал на место и он вызвал меня снова на разговор - извинялся минут 15 за все свои выпады, в итоге мы решили, что всё, проехали) всё будет хорошо и позитивно дальше)

я рада, що в світі з"явилось на дві посмішки більше)))